Держава: Україна
Місто : Берегове
Область : Закарпатська
Поштовий індекс 90200 - 90205
Телефонний код +38 (03141) XXX
Номерні знаки: АО / 07
Населення 28 900

 
 

 

Знайомства

Пошук роботи

Нерухомість

Реклама на сайті  

RSS      

 

Зворотній зв'язок

Статті

Об'яви

Гостьова книга  

Реклама

Дайджест газети

Дайджест за 2008 рік
Дайджест за 2009 рік
Дайджест за 2010 рік

Навколо світу

Новини із усього світу
Новини політики
Політики и партії
Культура та мистецтво
Новини автосвіту
Наука та освіта
Медицина и здоров'я
Мода та красота
Про спорт и не тільки
Мережа і комп'ютери
Мобільна телефонія
Наука та технології
Новини будівництва
Новини нерухомості
Новини шоу-бізнеса
В світі тварин
Відпочинок та розваги
Юмор и приколы
Просто цікаво
Місцева влада
Очевидне неймовірне

 

Вітаємо Вас  на  сторінках  нашого  порталу

Герб города Берегово Флаг города Берегово

Міська газета  "Берегово"

Міська  газета  "Берегово"

У Береговому обрали європейські орієнтири розвитку
Розмова з міським головою Іштваном Гайдошем

– Іштване Ференцовичу, для своїх порівняно молодих літ ви пройшли високими владними щаблями: працювали головою райради і райдержадміністрації, обиралися народним депутатом, керуєте Демократичною спілкою угорців України... Нині очолюєте раду міста обласного значення. Не “тісно” вам у рамках міського голови? Чи тут свої особливості й можливість жити з людьми однією атмосферою, єдиним середовищем?
– У кожної людини є дуже відповідальні моменти в житті, коли треба приймати ризиковані, але важливі рішення. Так було і в мене. На той час, це був 2006 рік, змінилася виборча система: мажоритарну замінили на пропорційну. Події розгорталися так, що не стало партнерів, з якими я міг би потрапити до парламенту... Та й сім’ї не подобалося жити в такому мегаполісі, яким є Київ. Тому я вирішив балотуватися на посаду Берегівського міського голови. Людей я знав, мене знали. Вирішив спробувати. І переміг.

І в межах повноважень голови міста обласного значення і воднораз районного центру мені зовсім не тісно. Я постійно в роботі. Тому й почуваюся дуже впевнено і стабільно. Ментальність людей, особливості краю, специфіка міста, в якому проживають переважно угорці й українці, – для мене це все дуже близьке і рідне. Відчуваю, що можу керувати, реально впливати на процеси, бачу конкретні результати постійної роботи – це мені до вподоби, приносить задоволення, творчо запалює й надихає.

– Ви знову, пишуть газети, не проти балотуватися на посаду міського голови. Невже не вабить більша владна висота? Приміром, хоча б обласного рівня, адже передумови у вас є всі?
– Так, передумови є. Але не надходять пристойні пропозиції (сміється)... А тут я чотири роки пропрацював, доклав чимало зусиль, старань і досвіду (хоча і сам багато чого ще вчуся), заклав відповідний фундамент, тому цілком логічно буде продовжити.
Хоча цікавою є й громадська діяльність. До прикладу, в угоді, підписаній Демократичною спілкою угорців України з Віктором Януковичем – тоді ще кандидатом у Президенти, – головний стрижень нашої діяльності – відстоювання інтересів угорської громади Закарпаття у сфері культури, освіти, вільному використанні рідної мови, відміни постанов щодо проведення зовнішнього тестування випускників шкіл виключно державною мовою... Уже, як відомо, воно проводитиметься тією мовою (нацменшин), якою учень завершує навчання в школі. Це дуже важливо! Як і те, що у нашому місті працює Берегівський угорський педагогічний інститут імені Ференца Ракоці II, а в Ужгородському національному університеті з 2008 р. відкрито природничо-гуманітарний факультет із угорською мовою викладання, функціонують три кафедри: угорської філології; історії та європейської інтеграції; математики і фізики.

– Тут же доречно буде перейти до іншої теми: зрозуміло, що мажоритарна система – на всіх рівнях рад – набуває щодалі більше прихильників. Ви якої думки?
– Якщо дивитися на цю проблему з точки зору тих депутатів, котрі й так мають авторитет серед виборців, тоді влаштовує і змішана система виборів. А нинішня пропорційна, за партійними списками, на рівні міської ради більш заполітизована. Мажоритарна дала б змогу виборцеві мати “свого” обранця, підвищила б відповідальність депутата за стан справ у його ж окрузі, передбачала б періодичну звітність перед громадою за зроблене, понизився б рівень заполітизованості сільських, селищних, міських і районних рад. Виборцеві це полегшило б вирішувати свої питання. Політикою хай би вже переймалися ради вищого рівня – обласні та парламент. Але з точки зору голови партії підтримую вибори за партійними списками. Хоча ясно, що зміни назріли...

– Повернімося до речей більш приземлених. Загальноприйнято у нашому суспільстві: міський голова насамперед не стільки політик, як господарник... Хоча багато хто, добившись цієї посади, спокушається і йде у “великі” політики – мовляв, то не лейтенант, що не хоче стати генералом. Якої позиції дотримуєтесь ви?
– Згоден із першою думкою: міський голова в першу чергу має бути господарником. Отут він і справді – у лещатах посадових рамок, оскільки буквально щодня зобов’язаний розв’язувати проблеми комунальної сфери: дбати про чистоту вулиць, площ, скверів і парків, воду, тепло, шукати під це гроші. Але у моєму випадку, коли я ще й голова Демократичної спілки угорців України, то повинен відстоювати, повторюся, інтереси угорськомовної громади, захищати їхні права. І це, нагадаю, в угоді з В. Януковичем стоїть першим пунктом. Але воно й цілком випливає з чинних законів України про нацменшини, про мови, з міжнародних зобов’язань нашої держави, підписаних іще на початку української незалежності, Європейської хартії про мови нацменшин тощо.

– А що ви вважаєте головним у діяльності на цій виборній посаді?
– Зразу й не визначити, оскільки важливих речей, напрямів діяльності разом із депутатами, щоденної вкрай потрібної й невідкладної, інколи сезонної роботи, проблем, що можуть виникати в будь-якій сфері, – дуже багато. Та почну з того, з чого я почав одразу після виборів 2006 року, знявши політичне напруження, – всі депутатські фракції підписали угоду про широку коаліцію. Це – представники п’ятьох партій: Демократичної спілки угорців України, КМКС (угорськомовна абревіатура Товариства угорської культури Закарпаття), Партії регіонів, “НУ-НС”, БЮТ. То був перший крок. Інтереси громади міста обранці зуміли поставили вище за партійні, а тому чотири роки поспіль рада працює плідно.
Друге. Найгострішим і наболілим питанням виявилася комунальна сфера. Уже й згадувати не хочеться... Знову-таки нам вдалося вийти на його вирішення лише тоді, коли створили спільне україно-угорське підприємство “Берегвертикаль”, яке зайнялося твердими побутовими відходами. Завезли три машини, бульдозер – вкрай необхідну техніку, 1200-літрові баки... Щодо вивезення й утилізації сміття, то уклали чотиристоронню угоду між міською, районною і Яношівською сільською радами та ТОВ “Берегвертикаль”, яке обслуговує місто Берегове і 13 сіл. Усе сміття завозиться на міське звалище, яке приведено до порядку – нема пожеж, їдкого диму, але все одно ще не відповідає європейським вимогам. Тому і з цієї проблеми беремо участь у конкурсі, оголошеному євроструктурами, – сподіваємося незабаром на готову кошторисну документацію і на перший етап будівництва нового сміттєзвалища. А через шість років цю землю рекультивуємо. На дозволеній від населених пунктів відстані постане новий сучасний об’єкт... Як випливає зі сказаного, процес цей досить тривалий, однак шляхи розв’язання проблеми і на довгострокову перспективу нашою командою знайдено.
Третє. Вода. Подавалася за графіком, але на 4—5 поверхах її ніколи не мали. І тут змушені були робити радикальні кроки. Тож із мерією міста-побратима Ніредьгази також створили спільну фірму – ТОВ “Карпатвіз”. Змінили саму технологію водопостачання, поставили енергозбережні насоси – і, як наслідок, уже другий рік вода подається в усі помешкання цілодобово. Але все-таки проблеми залишилися. Не так, як треба, функціонують побудовані ще у 80-х каналізаційно-очисні споруди. Правда, від споруд ми отримали чотири роки тому лише голі стіни – повну розруху. Плануємо осучаснити увесь процес, подали документи на конкурс – сподіваємося на грант від європейських структур. Тобто щодо цих двох комунальних проблем, то у травні має надійти, сподіваємось, цілком реальний результат із-за кордону.

– І все-таки, для поліпшення “комуналки” і всього спектра міського господарства потрібно розпоряджатися добрими коштами. З чого складаються надходження до міської казни?
– Прибутковий податок – головне джерело. Надходження від продажу землі спрямовуємо на розвиток: ремонт доріг, тротуарів, шкіл, відновлення комунальної сфери... Казна поповнюється також коштами від оренди землі, земельного податку, малого і середнього бізнесу, надходженнями з обласного й державного бюджетів, інших дрібніших складових. Якщо звернутися до конкретних цифр, то за підсумками 2006-го казна міста вже мала прибутки; 2007 р. бюджет зріс на 25 відсотків – місто знову спрацювало прибутково. І так би й продовжувалося, якби не криза: 2008-го і минулоріч вона далася взнаки, принісши збитки.
Береговому ще пощастило, бо у місті працюють такі знані фірми, як “Флекстронікс” (виготовляє електронні прилади), “Берег-кабель” (джгути для автомобілів), “Паєр індустріз” (фени), “Зарахмоден” і “Укран абітекс” (пошиття одягу), “Айсберг” (випускає вино). Вони, хоч як парадоксально у час кризи, створювали робочі місця, оскільки перемістили до нас свої потужності з Угорщини і Румунії. Завдяки їм бюджет міста не так відчув втрати... Приміром, якщо порівняти з 2007 роком, коли місто як адмінодиниця було прибуткове – на що сподіваємося і в перспективі, то за 2008 рік зазнало 35-мільйонних збитків, а 2009-го – збитки вже становили 100 мільйонів гривень. Причина – стрибки курсу валют, що дуже вплинуло на надходження, оскільки продукдія перелічених підприємств відправляється до країн Євросоюзу.

До нас приїжджають запозичувати досвід, бо ж уже діє понад два десятки об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, воду постачаєте в помешкання цілодобово, повсюдно функціонує автономне опалення, що дало змогу міськвиконкому забути про заборгованість теплокомуненерго за газ, плануєте прокласти об’їзну автодорогу...
– Колег з інших міст цікавить технологія, яку ми запровадили у водопостачанні. Сьогодні оператор за допомогою комп’ютера усе регулює, тож не потрібно стільки людей. Якщо колись у “Водоканалі” працювало 120 чоловік, то тепер половина. І надаються якісні послуги, не нарощуються збитки, хоча ще немає прибутків, але таких утрат, як колись, також уже немає. Відсутня заборгованість за електроенергію, зарплату тощо. Міська рада прийняла рішення заощаджувати в усьому, тому встановлюємо скрізь лічильники води. Ця робота триває і знаходить схвалення серед людей.
У місті діє 21 об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, які дотепер перебувають у досить поганому стані. Вважаю, що коли розпочався процес приватизації, то слід було ставити вкрай необхідну умову: кожна сім’я вносить певні кошти на утримання будинку. Приміром, в Європі й Угорщині зокрема, половина витрат на ремонт іде з держбюджету, 30 відсотків погашає міська рада, а мешканці відшкодовують лише п’яту частину. У нас такого немає. Але, сподіваюся, буде! Час заставить берегти все, чим багате місто і що нам дісталося у спадок від попередніх поколінь.
Наш скромний досвід також вартий уваги. Міська рада уклала угоди із об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків і підтримуємо їх коштами. Але й вони зобов’язуються вносити свою частку – це ж їхнє приватне житло. Ми бачимо: тільки-но мешканці дають свої гроші – одразу бережуть усе, як своє. Тому абсолютно природно, що і в нас приживеться європейська практика: люди скрізь однакові. Тільки в такий спосіб вирішаться оці проблеми.
Із 2008 року всі помешкання переведені на автономне опалення. У міської влади відтоді не болить голова, що там діється з котельним господарством, що треба вчасно розрахуватися з “Теплокомуненерго” – про нього в Береговому встигли забути. Коштами міської казни тепло проведено бюджетним організаціям, а соціально незахищеним верствам населення надавалася допомога.
Об’їзна дорога від кордону, тобто від контрольно-пропускного пункту “Лужан-ка”, має пролягти в обхід села Лужанка, а перед Береговим розходиться на Мукачеве і Виноградів. Отже, транзитні вантажі на великотоннажних автах поїдуть повз населені пункти, від чого виграють і жителі нашого міста – на вулицях не пихтітимуть цілодобово довжелезні каміони, товароотримувачі, скоротиться час доставки вантажів. Завдовжки дорога – 14 кілометрів, загальна вартість робіт – у межах 150 млн. грн., її можна спорудити, якщо буде належне фінансування, протягом року. Це дуже важливий об’єкт. Його ще 2004-го внесли до плану спільних дій урядів України і Угорщини, а я (на той час народний депутат України) лобіював цю обопільно вигідну для наших сусідніх країн справу, адже і в плані економічної інтеграції України до європейських структур ця коротка дорога має важливе значення. Зазначу: мені дуже приємно було дізнатися, що в 2012 р. цей відрізок транс’європейського шляху повинен бути завершений.

– Отже, Іштване Ференцовичу, скажіть читачам: ділові, взаємовигідні зв’язки з колегами з Угорщини, розбудова прикордонної та інфраструктури міста Берегового тощо – це пріоритети, які виникли самі по собі, оскільки їх підкинуло життя, чи це результат пошуків розв’язання складних проблем, які висуває час?
– Щоб відповісти на таке «закручене» запитання, трохи поміркуймо вголос... Наш регіон не лише прикордонний, а й центр угорської громади Закарпаття. Міжнародні зв’язки для нас – давня традиція. У Берегового лише міст-побратимів аж 14! З них десять – в Угорщині. Співпрацюємо з урядом Угорщини і як угорська громада – до нас часто приїжджають у гості і спікер парламенту, і президент, і урядовці... Добрі стосунки поєднують діячів культури, науки, представників виробничих галузей, бізнесменів, журналістів, а рядових берегівчан також на міжособистісному рівні, нерідко й на родинному з громадянами країни-сусідки. Тому тут усе органічно переплетено в доброму розумінні слова. І йде лише на користь. А структури місцевого самоврядування по обидва боки кордону таки приречені поглиблювати ці зв’язки. Тож не дивно, що у нас майже шолнини відбуваються і ділові, і культурні взаємини. У такій атмосфері справжнього добросусідства, щирого обміну досвідом, проблемною інформацією і знаходимо шляхи вирішення складних питань. Це дуже хороше навчання на прикладах сусіда.
Буду нещирим, якщо не наголошу на ще одній об’єктивній реальності. Коли Угорщина приєдналася до шенгенської зони, то відповідно до вимог Європейського Союзу вона має сприяти нашим прикордонним регіонам підтягуватися до рівня своїх прикордонних територій.

– 2012 року берегівців очікує своєрідний приємний євросюрприз – на півтора десятках гектарів разом з інвестором із Швейцарії плануєте спорудити на термальних водах туристично-розважальний і оздоровчий комплекс -аквапарк з плавальними басейнами, атракціонами, саунами... Такого в області та й Україні поки що немає...
– Нинішнє покоління – люди динамічні, багато працюють, прагнуть успіху, тому престижним стає й повноцінний відпочинок усієї сім’ї. Задля того долаються тисячі кілометрів – дороги пролягають навіть на інші континенти. А в нас для цього Богом дані всі передумови: лікувальні термальні води, чудові фрукти, вино, неперевершені за смаком страви угорської й закарпатської кухні, живі народні традиції, унікальна природа... Ми з депутатами й громадськістю дійшли спільного висновку: з усього масиву наявних принад пріоритет віддаємо туризму. Бачимо, скільки і звідки приїжджає людей у басейни термальної води, яка надзвичайно корисна і для здорових, і немічних – дорослих та дітей.
– Уже цього року, – продовжує І. Гайдош, – закордонні інвестори мають приступити до будівництва. Роботи затрималися лише через непевну ситуацію в Україні протягом двох попередніх років. А після президентських виборів усе стало на свої місця, все рухатиметься за планом.

– Берегове і винні підвали – у свідомості людей одна і та сама назва міста «білого й червоного вина» – недаремно тут проводяться міжнародні винні фестивалі. Як було цього разу, яка приємна несподіванка чекала на гостей і туристів міста?..
– Виноробство – дуже важлива галузь. Приваблива. Традиційна і водночас перспективна. Хочемо відродити її. За останні три-чотири роки закладено 150 гектарів нових виноградників...
А нещодавно відбувся в нас X фестиваль вина. Гостей приїхало на цей раз багато. І звідусіль. З міст-побратимів, зі столиці України й Угорщини, з усього Закарпаття, сусідніх областей. А найприємніші несподіванки для гостей – нові сорти вин, смачні страви, весела музика. Життя тоді здається раєм!..

– Яким бачите Берегове отак років за де-сять-п’ятнадцять?..
– Сучасним впорядкованим європейським містом.

                                                                                                                                                                               Василь НИТКА, газета “ГОЛОС УКРАЇНИ”, 29 травня 2010 р.

Резюме и співбесіда

  Від того, як ви підготуєтесь до співбесіди, і як будете себе вести і залежить результат. Дізнайтеся, як зробити так, що б Ваша співбесіда запам'яталась і на Вас звернули увагу ...
 Від того, наскільки правильно, і цікаво буде складено ваше резюме, може залежати.....

Знайомтесь в Інтернет

   Сьогодні, познайомиться з ким-небудь стає все важче і важче .. Особливо актуальним стає це питання якщо Вам за тридцять ... Спеціально для Вас ми і відкрили сторінку де Ви можете заповнити анкету, завантажити фотографію, яку побачать тисячі відвідувачів нашого порталу.

Як продати нерухомість

  На численні прохання відвідувачів нашого порталу, ми запустили сервіс купівлі - про-дажу нерухомості. Використання послуги абсолютно безкоштовна. Вам необхідно заповнити відповідні поля і завантажити фотографії і дані Вашої нерухомості і тисячі відвідувачів побачать Ваші оголошення ...

Для наших жінок

Для майбутніх мам
Домашній лікар
Чоловік і жінка
Салон краси
Жінка і мода
Як і де відпочивати
Улюблені свята
Моє помешкання
Секрети кулінарії
Робота і кар'єра
Шопінг - для всіх
Жіночі секрети
Оранжерея вдома
Домашні тварини
Скажи наркотикам - НІ

Актуально

Про якість води
Нормативи якості
Критерії якості
Губить людей вода
Міська водичка
Все про воду
Вода як основа життя

© 2007 - 2010   При використанні матеріалів сайту - активне гіперпосилання обов'язкове